Дитинство - особливий період у житті кожної людини. Це час формування особис­тості, розвитку мислення, пам'яті, уваги, на­буття першого морального та естетичного досвіду. Ось чому все те, що закладається в дитинстві, що впливає на почуття дитини, на підсвідомому рівні супроводжує людину протягом усього життя.

З насолодою і щирим задоволенням доросла людина поринає у світ свого дитинства, пе­регортаючи сторінку за сторінкою улюбленої книжки, розглядаючи такі знайомі малюнки в ній, з яким натхненням розповідає своє­му малюкові про приємні хвилини зустрічі з цією книгою в далекі часи дитинства! У зв'язку з цим постає питання: що ж для дитини, в першу чергу, є візитною карткою дитячої книги? Без сумніву, -  це ілюстрація.

Слухання - надзвичайно складний про­цес для дитини. І не лише тому, що вимагає напруження уваги, пам'яті, а ще й тому, що розуміння змісту прочитаного не буде пов­ним без залучення відтворювальної уяви ди­тини. Це означає, що за кожним прочитаним словом, реченням в уяві малюка повинен ви­никати відповідний образ, пов'язаний з його попереднім життєвим досвідом, з відповідни­ми емоційними відчуттями. Однак у дошкіль­ника часто не вистачає такого досвіду, і тоді йому на допомогу приходить дорослий - художник-ілюстратор, який в найбільш простій і доступній формі через малюнок покаже не­знайомі предмети, наочно зобразить обста­новку життя людей у минулі часи, про які роз­повідається в художньому творі тощо.

Для того ж, щоб книга вплинула на ма­ленького читача (слухача), збагатила його досвід, дитину необхідно вчити не лише ро­зуміти смисл художнього твору, а й правиль­но розглядати, аналізувати та розуміти книж­кові ілюстрації.

Художня ілюстрація впливає на розуміння тексту дітьми протягом усього дошкільного віку. Цей вплив є найбільш значним у молод­шому віці, оскільки на цьому етапі розвитку малюнок для дитини відтворює дійсність, яку неможна замінити словесним описом. І хоча старші дошкільники починають розуміти фабулу казки або нескладного оповідан­ня вже без допомоги ілюстрації, розуміння внутрішнього змісту твору, суспільного зна­чення вчинків героїв, морального смислу їх поведінки залишається досить складним для дітей. Тому для розуміння найбільш складних моментів тексту діти мають отримати мож­ливість звернутися до наочного зображення й простежити на ньому ті дії, взаємостосунки персонажів, в яких найбільш яскраво пере­дається їх внутрішній зміст.

Спеціальна робота з дітьми, педагогічне керівництво, спрямоване на ознайомлення дітей не лише із змістом, а й з художньо-ви­разними засобами книжкової графіки, знач­но підвищує рівень художнього сприйнят­тя дітей, сприяє появі інтересу й бажання розглядати ілюстрації, викликає емоційний відгук на них. Однак, слід мати на увазі, що результативність цієї роботи багато в чому залежить від правильного добору ілюстро­ваних книжок, які стануть предметом роз­гляду.

Основні принципи добору ілюстрованих книжок:

1.      Врахування віку дітей, особливостей їх сприйняття, життєвого досвіду та інтере­сів.

2.      Високохудожність твору як за змістом, так і за засобами художньої виразності, до­ступності їх дітям.

3.      Відповідність книжкової графіки жанру та стилю літературного твору. Усі засо­би виразності графіки (малюнок, колір, композиція кожної сторінки і макет кни­ги в цілому) мають бути використані ху­дожником для передачі жанру та стилю літературного твору і збагачувати його. Зразком є такі книги, в яких художник обрав для ілюстрування такі місця тек­сту, що дійсно розкривають основний зміст твору, в яких яскраво передається характеристика головних героїв, їх емо­ційна виразність, вони мають «портретну й внутрішню схожість» з героями книги, а зображені деталі поглиблюють й уточ­нюють характеристику образу.

4.      Дітей необхідно знайомити з різними книжками - як за формою організації та оформлення (книжка-картинка, книжка-ширма, книжка-панорама, книжка-іграшка тощо), так і за творчою манерою зобра­ження.

   Врахову­ючи необхідність багаторазового перечи­тування, пригадування раніше опрацьова­них художніх творів, вихователеві потрібно звернути увагу на можливість організації такої роботи на основі ознайомлення дітей з книгами, ілюстрованими різними худож­никами. Це дозволить дітям більш глибоко проникнути у зміст знайомого твору, кра­ще його запам'ятати і більш свідомо від­творювати під час переказу, драматизації тощо.

Структура заняття з художньої літерату­ри, присвяченого порівняльному аналізу дитячих книг, в яких вміщений один і той же твір, але ілюстрованих різними художника­ми, у старшій групі підпорядковується такій схемі:

1.      Вступна бесіда.

2.      Відтворення (переказ) за допомогою ілюстрацій, вміщених у розглянутій на по­передньому занятті книзі, змісту знайо­мого художнього твору (якщо опрацьо­ваним твором була казка) або повторне перечитування вихователем знайомого оповідання з наступним його переказом.

3.      Розгляд нової дитячої книги з метою по­шуку в ній пригаданого твору.

4.      Перегляд ілюстрацій за сторінками, вміщених у новій книзі з метою здій­снення порівняльного аналізу їх змісту й художнього оформлення з ілюстрація­ми, вміщеними в раніше розглянутій книзі.

5.      Вільні висловлювання дітей стосовно того, яка книга сподобалася більше і чому.

6.      Рекомендації дітям щодо організації са­мостійної діяльності в куточку книги.

    Ретельний аналіз ілюстрацій, вміщених у книзі, впливає на розвиток творчих здібнос­тей дітей, оскільки вони мають можливість наочно бачити, як по-різному художники мо­жуть зображувати одні й ті ж події. Це стане важливим підґрунтям для активізації відтворювальної та творчої уяви під час сприйнят­тя художнього твору, розширить можливості дітей під час використання прийому словес­ного малювання, а також дозволить сфор­мувати в дітей вибіркове ставлення до книг, з якими вони зустрічаються, виявляючи свої естетичні смаки й уподобання.